Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Справа № 906/1602/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіКруглікової К.С.(доповідач),суддів:Малетича М.М., Мамонтової О.М.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016у справі№ 906/1602/15 господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест"простягнення 568 715,93 грн. за участю представників сторін:позивача:Прокоф'єва Л.В.,відповідача:Івашкевич О.Г.,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" про стягнення з останнього 568 715,93 грн. штрафних санкцій за договором про переведення боргу №2563/14 від 31.10.2014.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.12.2015, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 у справі №906/1602/15, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 та рішення місцевого господарського суду від 01.12.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27 листопада 2013 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Комунальним підприємством "Малинтеплоенерго" (покупець/відповідач) було укладено Договір № 520/14-ТЕ-10 на купівлю - продаж природного газу з додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до укладеного Договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору (п.п.1.1, 1.2.).

Пунктом 5.2 Договору сторони встановили, що ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1118,974 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1118,974 грн., крім того ПДВ - 17%-190,226 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Додатковою угодою № 1 від 31.01.2014р. до Договору № 520/14-ТЕ-10 на купівлю - продаж природного газу від 27.11.2013р. сторони виклали п. 5.2 в новій редакції, згідно з яким погодили, що ціна за 1000 куб. м природного газу, яку належить сплатити покупцеві за споживання газу, є незмінною - 1309,20 грн. (з ПДВ).

Сторони домовилися, що приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання - передачі газу. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленим печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта (п.п. 3.3, 3.4, 3.5 Договору).

Додатковою угодою № 2 від 30.04.2014р. до вказаного Договору сторони виклали п. 1.2. статті 1 "Предмет договору" у новій редакції, де зазначили, що газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

Відповідно до погодженого сторонами пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, на виконання умов Договору № 520/14-ТЕ-10 на купівлю - продаж природного газу від 27.11.2013р. позивач поставив відповідачу в січні-квітні 2014 року природний газ в об'ємі 1259,866 тис куб. м на загальну суму 1600000 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р. та від 30.04.2014р. Дані акти є достатнім і належним доказом передачі газу, а також підставою для остаточних розрахунків між сторонами, оскільки передбачені умовами п. 3.4 Договору.

Крім того, судами встановлено, що 31.10.2014р. між КП "Малинтеплоенерго" та ТОВ "Малин Енергоінвест" був укладений договір про переведення боргу № 2563/14, відповідно до якого за згодою кредитора первісний боржник переводить до нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за Договором купівлі-продажу природного газу №520/14-ТЕ-10 від 27.11.2013 р., а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює первісного боржника у зобов'язанні.

Відповідно до п. 2.1. договору № 2563/14 сума боргу, що переводиться на нового боржника складає 1600000 грн., в тому числі по місяцях, у яких використовувався природний газ: січень 2014 року - на суму 607367,17 грн.; лютий 2014 року - на суму 527179,49 грн.; березень 2014 року - на суму 424726,74 грн.; квітень 2014 року - на суму 40726,60 грн.

Також сторони погодили, що до нового боржника переходять обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, встановленої у п. 2.1. статті 2 договору № 2563/14, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов'язань за Договором № 520/14-ТЕ-10 від 27.11.2013р. (п. 3.1. Договору №2563/14).

В подальшому, 11.12.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області (сторона перша), департаментом фінансів Житомирської облдержадміністрації (сторона друга), фінансовим управлінням Малинського міськвиконкому (сторона третя), управлінням житлово - комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради (сторона четверта), Малинським комунальним підприємством "Паперовик" (сторона п'ята), товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (сторона шоста) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) було укладено Договір № 1247/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік"), предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. № 30.

За змістом п.п. 3 - 9 вище вказаного Договору, Державна казначейська служба України перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з п. 2 ст. 16 Закону України „Про державний бюджет України на 2014 рік", стороні першій у сумі 716000 грн. на підставі рішення Мінфіну.

З метою виконання Договору сторони зобов'язалися, зокрема, не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до Договору (ч. 2 п. 11 Договору від 11.12.2014р.).

В п. 16 Договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Договір є дійсним лише у разі проведення відповідного фінансування (п. п. 14,15 Договору від 11.12.2014р.).

Судами попередній судових інстанцій встановлено, що на виконання Договору № 1247/30 про організацію взаєморозрахунків від 11.12.2014р., відповідно до платіжного доручення № 123 від 23.12.2014р., позивачу було перераховано 716000 грн. заборгованості за природний газ за Договором №2563/14 від 31.10.2014р. Зазначена сума оплачена ДКСУ у Житомирській області 23.12.2014р.

Також 11.12.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області (сторона перша), департаментом фінансів Житомирської ОДА (сторона друга), фінансовим управлінням Малинського міськвиконкому (сторона третя), управлінням житлово - комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради (сторона четверта), Малинським комунальним підприємством "Паперовик" (сторона п'ята), ТОВ "Малин Енергоінвест" (сторона шоста) та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено Договір № 1250/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік"), предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. № 30.

За змістом п.п. 3 - 9 вищевказаного Договору, Державна казначейська служба України перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з п. 2 ст. 16 Закону України „Про державний бюджет України на 2014 рік", стороні першій у сумі 884000 грн на підставі рішення Мінфіну.

Даний договір містить аналогічні умови що і договір №1247/30 від 11.12.2014р..

Як вбачається з платіжного доручення №120 від 23.12.2014р. вказана сума була оплачена ДКСУ у Житомирській області 23.12.2014р.

Отже, станом на 23.12.2014р. у відповідача перед позивачем була відсутня заборгованість по Договору на купівлю - продаж природного газу від 27.11.2013р. № 520/14-ТЕ-10.

Втім, позивач звертаючись з даним позовом до суду, зазначав про неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору, а саме про порушення строків оплати вартості природного газу, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути на його користь пеню в розмірі 158 698,02 грн., річні у сумі 37 459,35 грн. та інфляційні в розмірі 372 558,56 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, вказав на те, що уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору поставки природного газу, що у свою чергу потягло відсутність підстав для стягнення пені, передбаченої договором поставки природного газу та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судовий інстанцій виходячи з наступного.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вже зазначалося вище, на підставі договору купівлі - продажу природного газу №520/14-ТЕ-10 від 27.11.2013р. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у період з січня 2014р. по квітень 2014р. здійснювало на користь Комунального підприємства "Малинтеплоенерго" поставки природного газу, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі природного газу.

Пунктом 6.1 договору №520/14-ТЕ-10 від 27.11.2013р. визначено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 затверджено Порядок та умови надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Зазначений Порядок та умови визначають механізм перерахування і надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - субвенція) п. 1 Порядку).

Згідно з п. 4 цього Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію населенню або надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за придбану/реалізовану на оптовому ринку електричну енергію та відступлення прав вимоги щодо заборгованості за природний газ на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору.

11.12.2014р. між головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області (сторона перша), департаментом фінансів Житомирської облдержадміністрації (сторона друга), фінансовим управлінням Малинського міськвиконкому (сторона третя), Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради (сторона четверта), Малинським комунальним підприємством "Паперовик" / Державне комунальне підприємство "Малинміськводоканал" (сторона п'ята), товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (сторона шоста) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено договори №1247/30 та №1250/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України „Про державний бюджет України на 2014 рік"), предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. №30.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем згідно платіжних доручень від 23.12.2014р. №120 та №123 погашено заборгованість в частині основного боргу в сумі 1 600 000 грн. на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків №1247/30 та №1250/30 від 11.12.14р. Зазначена сума оплачена головним управлінням Державної казначейської служби України у Житомирській області 23.12.2014р.

З огляду на вищенаведене позивач не має претензій до відповідача щодо основної суми боргу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що укладенням договорів про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію від 11.12.2014р. № 1247/30, №1250/30 сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу.

Разом з тим, судами було встановлено, що розрахунок за поставлений природний газ відповідачем здійснено у порядку та строки, передбачені у договорах про організацію взаєморозрахунків.

Оскільки розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договорами про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію від 11.12.2014р. № 1247/30, № 1250/30, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 158 698,02 грн. пені, 37 459,35 грн. 3% річних, 372 558,56 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову .

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі №906/1602/15 без змін.

ГоловуючийК. Круглікова Судді:М. Малетич О. Мамонтова